Лития, совершаемая мирянином дома и на кладбище церковнославянским шрифтом Текст молитвы
← Поиск молитвы

Чи1нъ літjи њ ўс0пшихъ, ѓще нёсть сщ7eнника.

ГDи ї}се хrтE сн7е б9ій, мlтвъ ради пречcтыz твоеS м™ре, и всёхъ с™hхъ, поми1луй насъ. Ґми1нь.
Слава тебЁ б9е нашъ, слава тебЁ.
ЦRю нбcный, ўтёшителю, дш7е и4стины, и4же вездЁ сhй, и вс‰ и3сполнszй, сокр0вище бlги1хъ, и жи1зни подателю, пріиди и всели1сz въ ны, и њчи1сти ны t всsкіz сквeрны, и сп7си, бlже, дyшы нашz.
С™hй б9е, с™hй крёпкій, с™hй безсмeртный, поми1луй насъ. [Три1жды.]
Слава nц7Y, и сн7у, и с™0му д¦у, и нhнэ и при1снw, и во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.
Прес™аz трbце, поми1луй насъ: гDи, њчи1сти грэхи нашz: вLко, прости беззакHніz н†ша: с™hй, посэти и и3сцэли нeмwщи нашz, и4мене твоегw2 ради.
ГDи, поми1луй. [Три1жды.]
Слава nц7Y, и сн7у, и с™0му д¦у, и нhнэ и при1снw, и во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.
Џ§е нашъ, и4же є3си на нб7сёхъ, да с™и1тсz и4мz твоE, да пріи1детъ цrтвіе твоE, да бyдетъ в0лz твоS, ћкw на нб7си и на земли. Хлёбъ нашъ насyщный даждь намъ днeсь: и њстави намъ д0лги нашz, ћкоже и мы њставлsемъ должникHмъ нашымъ: и не введи насъ во и3скушeніе, но и3збави насъ t лукавагw.
Пріиди1те, поклони1мсz цReви нашему бGу. [Покл0нъ.]
Пріиди1те, поклони1мсz и припадeмъ хrтY, цReви нашему бGу. [Покл0нъ.]
Пріиди1те, поклони1мсz и припадeмъ самомY хrтY, цReви и бGу нашему. [Покл0нъ.]

Pал0мъ §:

Живhй въ п0мощи вhшнzгw, въ кр0вэ бGа нбcнагw водвори1тсz, речeтъ гDеви: застyпникъ м0й є3си и прибёжище моE, бGъ м0й, и ўповаю на него. Ћкw т0й и3збавитъ тS t сёти л0вчи и t словесE мzтeжна: плещмА свои1ма њсэни1тъ тS, и под крилB є3гw2 надёешисz: nрyжіемъ њбhдетъ тS и4стина є3гw2. Не ўбои1шисz t страха нощнагw, t стрэлы летsщіz во дни, t вeщи во тьмЁ преходsщіz, t срsща и бёса полyденнагw. Падeтъ t страны твоеS тhсzща, и тьмА њдеснyю тебє2, къ тебё же не прибли1житсz: nбаче nчи1ма твои1ма см0триши и воздаsніе грёшникwвъ ќзриши. Ћкw ты, гDи, ўпованіе моE: вhшнzго положи1лъ є3си прибёжище твоE. Не пріи1детъ къ тебЁ ѕло, и рана не прибли1житсz тэлеси твоемY: ћкw ѓгGлwмъ свои6мъ заповёсть њ тебЁ, сохрани1ти тS во всёхъ путeхъ твои1хъ. На рукахъ в0змутъ тS, да не когдА преткнeши њ камень н0гу твою: на ѓспіда и васілjска настyпиши, и поперeши львА и ѕмjz. Ћкw на мS ўповА, и и3збавлю и: покрhю и, ћкw познА и4мz моE. Воззовeтъ ко мнЁ, и ўслhшу є3го: съ ни1мъ є4смь въ ск0рби, и3змY є3го и прославлю є3го: долгот0ю днjй и3сп0лню є3го и kвлю є3мY спcніе моE.
Слава, и нhнэ: Ґллилyіа, ґллилyіа, ґллилyіа, слава тебE б9е, три1жды.

И# тропари сі‰, гласъ д:

Со дyхи првdныхъ скончавшихсz, дyшу рабА твоегw2 [и3ли: рабы твоеS] сп7се ўпок0й, сохранsz ю во бlжeнной жи1зни, ћже ў тебE чlвэколю1бче.
Въ пок0ищи твоeмъ гDи, и3дёже вси с™jи твои ўпокоеваютсz, ўпок0й и дyшу рабА твоегw2 [и3ли: рабы твоеS], ћкw є3ди1нъ є3си чlвэколю1бецъ.
Слава: Ты є3си бGъ сошeдый во ѓдъ, и ќзы њкованныхъ разрэши1вый, самъ и дyшу рабА твоегw2 [и3ли: рабы твоеS] ўпок0й.
И# нhнэ: Е#ди1на чcтаz и непор0чнаz дв7о, бGа без сёмене р0ждшаz, моли сп7сти1сz души є3гw2 [и3ли: єS].

Кондакъ, гласъ }:

Со с™hми ўпок0й хrтE дyшу рабА твоегw2 [и3ли: рабы твоеS], и3дёже нёсть болёзнь, ни печаль, ни воздыханіе, но жи1знь безконeчнаz.
Јкосъ: Самъ є3ди1нъ є3си безсмeртный, сотвори1вый и создавый человёка, земнjи ќбw t земли создахомсz, и въ зeмлю тyюжде п0йдемъ, ћкоже повелёлъ є3си создавый мS и рекjй ми: ћкw землS є3си и въ зeмлю tи1деши, ѓможе вси человёцы п0йдемъ, надгр0бное рыданіе творsще пёснь: ґллилyіа, ґллилyіа, ґллилyіа.
ЧCтнёйшую херув‡мъ, и славнэйшую без сравнeніz сераф‡мъ, без и3стлёніz бGа сл0ва р0ждшую, сyщую бцdу тS величаемъ.
Таже: Слава, и нhнэ: ГDи поми1луй, три1жды. Бlгослови.
Моли1твами с™hхъ nтє1цъ нашихъ, гDи ї}се хrтE, б9е нашъ, поми1луй насъ, ґми1нь.
Вёчнаz вашz памzть, достобlжeнніи nтцы и братіz нашz, приснопоминаеміи. Три1жды.
ДушА є3гw2 [и3ли: єS] во бlги1хъ водвори1тсz, и памzть є3гw2 [и3ли: єS] въ р0дъ и р0дъ.
С™hй б9е, с™hй крёпкій, с™hй безсмeртный, поми1луй насъ. [Три1жды.]

Чи1нъ літjи њ ўс0пшихъ, ѓще нёсть сщ7eнника t недёли н0выz и до tданіz праздника пасхи.

ГDи ї}се хrтE сн7е б9ій, мlтвъ ради пречcтыz твоеS м™ре, и всёхъ с™hхъ, поми1луй насъ. Ґми1нь.
Хrт0съ воскRсе и3з мeртвыхъ, смeртію смeрть поправъ, и сyщымъ во гробёхъ жив0тъ даровавъ. [Три1жды.]

И# тропари сі‰, гласъ д:

Со дyхи првdныхъ скончавшихсz, дyшу рабА твоегw2 [и3ли: рабы твоеS] сп7се ўпок0й, сохранsz ю во бlжeнной жи1зни, ћже ў тебE чlвэколю1бче.
Въ пок0ищи твоeмъ гDи, и3дёже вси с™jи твои ўпокоеваютсz, ўпок0й и дyшу рабА твоегw2 [и3ли: рабы твоеS], ћкw є3ди1нъ є3си чlвэколю1бецъ.
Слава: Ты є3си бGъ сошeдый во ѓдъ, и ќзы њкованныхъ разрэши1вый, самъ и дyшу рабА твоегw2 [и3ли: рабы твоеS] ўпок0й.
И# нhнэ: Е#ди1на чcтаz и непор0чнаz дв7о, бGа без сёмене р0ждшаz, моли сп7сти1сz души є3гw2 [и3ли: єS].

Кондакъ, гласъ }:

Со с™hми ўпок0й хrтE дyшу рабА твоегw2 [и3ли: рабы твоеS], и3дёже нёсть болёзнь, ни печаль, ни воздыханіе, но жи1знь безконeчнаz.

Таже кондакъ, гласъ т0йже:

Ѓще и во гр0бъ снизшeлъ є3си безсмeртне, но ѓдову разруши1лъ є3си си1лу, и воскрeслъ є3си ћкw побэди1тель хrтE б9е, женамъ мmрон0сицамъ вэщавый: радуйтесz, и твои1мъ ґпcлwмъ ми1ръ даруzй, падшымъ подаsй воскресeніе.

Мlтва њ ўс0пшихъ:

Ўпок0й гDи, дyшу рабА твоегw2 [и3ли рабы твоеz2] и4м>къ и прости є3мY [и3ли є4й] всS согрэшє1ніz вHльнаz и невHльнаz, и даруй є3мY [и3ли є4й] цrтвіе нбcное.

И# їрм0съ, гласъ №:

Свэти1сz, свэти1сz н0вый їерусали1ме: слава бо гDнz на тебЁ возсіS. ликyй нhнэ, и весели1сz сіHне. тh же чи1стаz красyйсz бцdе, њ востаніи рождествА твоегw2.
Таже: Слава, и нhнэ: ГDи поми1луй, три1жды. Бlгослови.
Моли1твами с™hхъ nтє1цъ нашихъ, гDи ї}се хrтE, б9е нашъ, поми1луй насъ, ґми1нь.
Хrт0съ воскRсе и3з мeртвыхъ, смeртію смeрть поправъ, и сyщымъ во гробёхъ жив0тъ даровавъ. [Три1жды.]
И# намъ даровА жив0тъ вёчный, покланsемсz є3гw2 триднeвному воскrнію.
И# глаг0лемъ ко ўс0пшему: Хrт0съ воскрeсе.